Є такі гріхи, які кличуть про помсту до неба. Серед них – навмисне людиновбивство. Те, що робить зараз російська армія з моїм народом, кличе до неба про помсту з відсотками.
Цей допис не про ненависть.
Це про те, що Бог завжди захищає скривджених.
Бог бачить кожну кулю ворога.
Бог бачить мою поранену країну.
І ці рани загоїть.
Сьогодні мене, як ніколи, заспокоює Боже Слово. Якщо прочитати книгу Псалмів, то стає легше, ніж від цілої пачки заспокійливих. Боже Слово називає все те, що кипить у моєму серці і каже, що це нормально. Бо словами псалмів тому я висловлюю свої емоції перед Богом, і Він мене не перебиває. Не каже, що злитися – це погано, неправильно і грішно. Він всю мою злість приймає і перетворює на користь. Дає силу боротися на тому місці, де я є. Заспокоївши себе псалмами, я йду і заспокоюю студентів. Тих, з ким пліч-о-пліч працюю. Рідних. Читачів моєї сторінки. Це мій фронт.
Якщо страшно – читайте псалми. Тривожно – читайте псалми.
Додайте книгу Макавеїв, якщо треба більшу дозу.
Дівчата і жінки, читайте книгу Естер і Юдити. Беріть приклад тієї з них, котра вам ближча.
Мені не страшно, хоча ця невідомість така болюча.
Мені боляче за кожну душу, кожну сльозу, кожну краплю крові, кожну зруйновану психіку. Але ми сильні. Виживемо. Виплачемо. Вислухаємо всі досвіди. Відновимо кожну будівлю. Відмолимо кожну душу.
Бог з нами. Хіба ж не видно?
Я теж з вами. Бережіть себе!
Сестра Антонія Зоряна Шелепило
